Раз два три чотири п’ять…

Раз,  два,  три,  чотири,  п’ять,
Мої  руки  вже  тремтять,
Я  втомився  римувати,
І  поезію  складати.
Все  писати  на  папері,
Римі  не  відкрию  двері,  
Як  прийде  вона  у  гості,
Прожену  її  зі  злості,
Хай  іде  іншим  поможе,
Щоб  писати  умів  кожен,
Вірш  рядками  у  поеми,
Хай  складеться  без  проблеми,
В  музику  ритмічних  слів,
Так  подумав  потім  сів,
Ще  подумав  ще  помріяв,
Як  я  міг  що  заподіяв,
Ні,  не  можна  так  робити,
Треба  з  музою  дружити,
І  як  в  гості  завітає,
Хай  мені  розповідає,
Все  на  світі  все  правдиве,
Напишу  й  буду  щасливий,
Що  я  можу  що  я  вмію,
Що  вірші  дають  надію,
І  у  слові  міць  і  сила,
На  човні  підняв  вітрила,
І  пливу  ритмічним  морем,
Горизонт  а  там  простори,
Тих  думок  що  стануть  дійсність,
Й  заберуть  назавжди  в  вічність.

4.02.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311436
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 04.02.2012
автор: КРІПАКОС