Заколисана снігом зимова ця ніч.
Засинає у гіллі безлистому вітер.
Поринає у холод далеких сторіч
Вкритий інеєм погляд, що згадує літо.
На моєму вікні, наче у Вернісажі:
Арабески застигли, химерні малюнки,
Наче помахом пензля – зимові пейзажі,
І тендітні, мов сни навесні, візерунки.
За вікном пролітають лапаті сніжинки,
І здається, що в темряві пісня лунає.
Білим килимом встелено кожну стежинку.
Спить усе. Трохи згодом і я задрімаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310891
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2012
автор: Люба Василик