Зимове сонце
Стало над рікою...
Сніги рожеві… Нічка - на мороз…
Серед цього земного супокою
Вчуваю серцем пахощі мімоз.
Той ніжний подих – золота надія…
Вона жива. Немає забуття.
Лети, мій пташе,
Ти – крилата Мрія…
Одвічний Дух…
Оновлене життя!
Читать полностью: http://h.ua/story/349087/#2550883#ixzz1lA4xo9Vw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310733
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2012
автор: VICTORIA IV