Стоять дерева в мережевій фаті
Й немов наречені в білих сукнях вони
І мов з рук звисає боа, з їх гілля,
Кожне чекає на красеня, жениха.
Чи може в тих одіяннях вони сплять
До весни... допоки вітами зашумлять
В полоні вітрів...і у квіті вінків,
Повернувшись із зимніх засніжених снів?
От тоді будемо й весілля гулять,
Зеленії коси дерев та й розпускать,
Листячко їх умивать в росах рясних,
Сушить, в сонячних проміннях, теплих, ясних.
Танцювать в травах духмяних та п"янких
Під співи пташок, голосистих і дзвінких,
Кохатись , цілуватись до світанку
Зустрічати цю щасливу мить, щоранку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310638
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.02.2012
автор: Макієвська Наталія Є.