Присвячується Щ.Л., матері її дітей
…Те серце материнське не спинити,
Не вирвати, не викреслити з болем.
Тобі несуть сьогодні штучні квіти,
І нам вже не зустрітися ніколи…
Як мало було радісних усмішок,
І теплих слів, що встигла ти сказати.
У кого ж запитати би – навіщо
Господь забрав найближчу в світі – матір?..
І он воно… за мить осиротіла,
І серце розривається у грудях…
Матусенько, твої надійні крила…
Ну як без них, ну як без них я буду?..
Пробач, рідненька, болі і тривоги,
Для мене ти за всіх найближча в світі…
І я щодня молити буду в Бога…
…Бо серце материнське не спинити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310423
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2012
автор: Halyna*