Проходить мить і падаєш у прірву
кусаючи до болю й крові губи,
п*янке і водночАс солодке бежовілля
манить в провалля обіцЯнкою забути
Проходить мить, а я аквілібристка
баланс хиткий межи двома світами
з одого боку можу все забути
а з іншого кричати до нестями
Іти вперед тримаючи жердину
не падати утримувать балас,
іти вперед тримати гордо спину
не впасти і забути про обман
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310244
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2012
автор: Livera