[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WoCBHKlotiI[/youtube]
Легенду цю з дитинства знав,
Тож хочу розказать.
Господь людей землі зібрав,
Таланти дарувать
Неначе всіх обдарував.
Та що це він бачить
Під калиною дівчина
Стоїть, гірко плаче
Вишита на ній сорочка,
Мов квітка убрата.
Виглядають з під віночка
Карі оченята.
-Чом ти плачеш дівчинонько?
Плакати не гоже.
Хто ти будеш голубонько?
- Українка, Боже.
Я хотіла і для себе
Талан попрохати
Та спізнилась? - Ні голубко
Ти будеш співати
І з тих пір сумна , лірична
Радісна й весела
Поруч з нами завжди пісня
У містах і селах
З давніх - давен повелося
Від роду до роду
Пісня це душа , це гордість
Нашого народу.
-
І
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309885
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2012
автор: євген уткін