Один у полі не воїн,
Лиш навколо ворог всім
Один в душі б'є стогін
За тим, чого не зрозумів,
Як сподівався на підтримку,
Бо ж кожен смертний, та робив
Хоч раз в житті, та все ж помилку;
В кого ж я вірив, і що любив,
Коли спіткнувшогося ледь одного
Віч на віч з вогнем лишив
Мій рідний добрий чуйний
сучасний вічний колектив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308578
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.01.2012
автор: Квіталь Ем`ятих