(Про національні страви)
Чим харчуємося нині,
В цілім світі, в Україні?
Розповім про їхні страви,
Чим гордиться люд поправу…
В Україні перше – сало,
Борщ, вареники – їх мало,
Скільки в мисці не лічи,
Але салом посмачи…
Голубці, домашня шинка,
Це готує завжди жінка,
Вінегрет і холодець,
І горілка накінець…
Ще багато страв у нас,
Та для інших треба час…
А в Росії, друзі милі,
Страви є і не паршиві…
Перша страва. звісно - щі
Смак - «За вуха оттащи…»,
Солені гриби, «картошка»,
Огірки в здорових бочках,
Є «глазунья» і пельмені,
Також «яблука мочені».
Повно риби та ікри,
Що в тарілках догори,
Накладають коли гості,
Взагалі, то страви прості…
Ледве друзі не забув,
Був би страву обминув,
Що в Росії у пошані,
Часто ходять хлопці п’яні -
Це звичайно їхня «водка»,
Вона гірка - не солодка.
Їм припала до душі
І в містах, і у глуші…
В Білорусії теж страви,
Світову здобули славу,
Бо ніде у цілім світі,
Люди так не ходять ситі,
Із картоплі сотню страв,
Ще ніхто не виробляв.
М'ясо копчене із лося:
Їх у пущі розвелося,
І тепер із них по праву,
Роблять вишукану страву.
«Драники» лиш в Білорусі…
Піддаєшся ти спокусі,
Цей у них делікатес
В шок приводив баронес…
Вони довго смакували,
«Драники» їх шокували,
Як із «бульби», що повсюди,
Роблять справжнє ситне чудо…
Ще багато різних страв,
Але трішки я пристав…
Інші страви вам замовлю…
З ними я ще познайомлю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308303
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Віталій Назарук