Виглядати тебе,
Розриваючи ніч на молекули,
Щоб душевний маяк
Серед темряви впевнено вів.
Тільки сонце зійде -
Знову станемо просто далекими.
Щось між нами не так,
Та інакше ніхто не хотів.
Високосні роки
Протягнулись між нами завісами.
Карбуватися в сни
Вже, напевно, не вистачить сил.
Небеса навпаки
І серця наші стали залізними
Ми чекали весни
Витираючи з осені пил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308276
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Олександр Гриб