Горішнього снігу діждешся –
Іди на покуту в покров.
Як людям на очі поткнешся?
Бунтарська ж текла в тобі кров,
Коли від столиці до Лева
Стояли в ланцюг земляки,
Полуда проклятим «чи треба?»
Ліпилась більмом на зіньки.
Спізнілим не буде прозріння.
Іди на покуту в покров.
Вкраїнське прощає коріння
Вкраїнську обмануту кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308242
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Михайло Нізовцов