Я швидко розчаровуюсь у людях,
Особливо у привабливих жінках.
Оцінивши їх у бій навіть не рвуся,
Намагаюсь не втопитись в почуттях.
І пізнавши із середини прекрасну,
Я закохуюсь у неї через мить.
Але часом я в очах її не бачу,
Ані сонця, ані крапельки весни.
Де поділася душа милої дами,
Де сховала ти любові краплі сліз?
Чи кортить на почуттях моїх зіграти,
І побачити шматочки серця скрізь?
Де живе вона прекрасна мила дама?
У очах в якої цілий рік весна.
А навколо знов блукає тільки зрада,
І нема весни, нема більше тепла.
Я шукаю її вічність і знаходжу,
Та життя моє від мене вже втекло.
І пірнув я головою в чисту воду,
Сонця промінь дарував її тепло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2012
автор: Швабчук (Schwabchuk)