Люблю, любитиму, любила
сьогодні, завтра, назавжди!
Ти так хотів! Не відпустила...
Не замітає сніг сліди...
Хоч де не йду, то бачу очі
твої не щирі... Та мені
байдуже, що-таки пророчать
сумні-одні, сумні пісні...
Мені не важко, мабуть, сильна,
розбила, вбила, відтяла
свою гординю!Так невпинно,
скороминуче й прожила...
І промайнув мій відлік швидко...
Як на землі, й тепер молю,
щоб вік дожив не в злиднях-крихтах!
Бо я й з небес Тебе люблю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307858
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2012
автор: Ліна Біла