Серед тиші полів
Чорні постаті дві
Тихо-тихо і довго стояли
Він весь час цілував її очі німі,
Які все вже сьогодні сказали
А вона мов без уст
У незмозі сказать
Лиш цілунки його відчувала
І раділа душа
І страждала душа
Що давно вже кохання не знала.
О, прекрасна ця ніч
І ці постаті дві
Що отак все без слів розуміють
Перед ними сади,
І поля і вітри
Всі мовчать, тільки зорі ясніють.
Навіть місяць ясний
Заховався в пітьму
І світити на любих не сміє
Бо так тихо, без слів
Лиш по дотику тіл
Так ніхто вже кохати не вміє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2012
автор: Білосніжка