***
Біла холодна сніжинка мені на долоню лягла,
Від подиху срібна пушинка стопилася від тепла.
Прагнула другу спіймати, кружляє легкий хоровод,
Здається, малі янголятка серед казкових пригод
З хмарок витрушують пір‘я і світ огорнули крильми
Чарує казковим видом, пройнялась красою зими.
В хустку закуталась з пуху, хай гріє її теплота,
А сніг голу землю вкриває, студить обличчя, уста.
Стукає серце гаряче, у пальці крадеться мороз,
Вабить пейзаж світанковий, вражає січневий прогноз.
Усі замело стежини, потрапила в чари снігів,
Січневого ранку хурделить, не видно ніде слідів.
Крізь хмарку ясне проміння пробилося на краєвид,
Стало кругом урочисто, іскриться святковий овид.
Рівненькі в заметах доли, а небо, як льон у полях,
Ген-ген на біленькім звої заснуло мале янголя.
Сниться йому біла хата, Дідух і Вечеря свята,
А поки що Йосип в дорозі й Мати Ісуса Христа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2012
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА