Твоя коханка – рима – горда пані,
Така капризна, але все ж твоя…
О, скільки ти провів ночей в неспанні,
Шукаючи із нею щастя шлях…
То сердиться на тебе, то сумує,
Забившись у куток душевних стін,
То на папері пристрасно танцює,
Але в житті давно немає змін…
В душі розлилась спогадів безодня,
Минулого й того, що не збулось.
І давня, вірна подруга – самотність
Теплиться під пораненим крилом.
А час іде… А час карає смутком,
А ти живеш в надуманих рядках.
Лиш чашка кави знов зігріє руки,
І мариться душі той синій птах…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306746
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2012
автор: Лілія Ніколаєнко