О мій народе, чорним горем битий,
І до землі нахилений війною…
Твій лютий ворог так несамовито
Пречисте небо над тобою кроїв…
Звідтіль дощами ринули тривоги,
Жалі німі і дикі чорні сльози…
А батько сина вигляда з порога,
А матір в Бога йому щастя просить…
А він, буває, скошений війною,
Впаде, руками в землю, кров’ю вмиту.
Я плачу, мій народе, із тобою,
Коли твій ворог, мов несамовитий…
Та, все одно, наш сильний вірний воїн
Чужинцю дав землі на смак відчути!..
Ділись, народе, радістю зі мною!
Мені твій подвиг вічно не забути!
10 січня, 2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306619
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.01.2012
автор: АнГеЛіНа