***
Тремтять солодкі сльози… інеє́ві…
Гарячим віддихом десь мимо - щастя…
Усі слова́, що впали – не суттєві,
Як і це марево надій лапасте…
Холодна тиша у забутім сквері
Сирітським листям, вкутаним зимою…
Самотні ла́вочки… Самотні «Ме́рі»...
Що не зустрілися, однак, з любов’ю…
Стрункі тополі… у обіймах – сльози..
Хоча жаги у змерзлім соці бракне!..
Чомусь в душі вселилися морози…
Те марево… іне́єво-оша́тне…
(8.1.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306615
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2012
автор: Леся Геник