Дивлюсь в вікно й не розумію,
Чому життя в нас не прозоре,
Чому то б'є, то приголубить,
То в щастя кидає, то в горе?
Напевно щоб не було скушно,
Щоб ми верталися до віри,
Щоб не літали в небесах,
А в відчутті твердої міри.
Ми мудрі всі і маєм ц́іну,
Ми хочем все і все "на шару"
Живем ми вільно на землі,
І в небі ліпим свою хмару.
Та тільки б нам не наліпити,
Щоб не пройшла гроза сльозами,
Бо все що є на цій землі,
Забито нашими слідами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306204
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2012
автор: Чорний Кіт