І засяяли роси на сонці,
А латаття віконця відкрило,
Блиск ясний, наче облік в іконці,
Коли променем їх освітило.
Сніги талі покрили низини,
Через них земля дивиться в небо…
Зникли білі і сірі перини
І з’явилася ковдра зелена.
Скоро води піднімуться в небо
І збіжать у річки потічками,
І не виникне більше потреби,
Накривати луги перинами.
Бо весна, яка вміє творити,
Витче чудо-шедевр кольоровий
І примусить знов очі радіти,
Милуватися килимом новим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306144
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2012
автор: Віталій Назарук