З точністю до одиниці,
магічне, що аж занадто
маркером перекреслено
все, що було неплановим
все, що було означено
незаперечні судження
від поцілунків згарячу
до почуттів пробуджених
ти перекреслив буднями
впевнено до дитячості
наче немає вічності,
поглядів, рук і вдячності.
дивно, що я це бачила
квіти, цукерки, розміри
неба, що не розмічене -
нам його вже не вистачить
що на експромт розкроєне
вже не зіткати наново –
щогли, верхівки, темрява.
сонце дощем заплакане…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306028
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 12.01.2012
автор: zvitka09