Вона злякалась чи це їй здалося
Облідла до нестями,
Вітер розвіяв її волосся
Біг час та прохожі розмовляли
Це вижала з неї осінь
За спиною у неї казали
Жовкли каштани, люди милувались……..
Барви осені у серцях відбивались
А в нього у душі закрадалось
Хотілось, щоб збулося
У думці притаїв
Хотів цілувати її волосся
Як вперше на полотнищі на якому це збулося………………….
Народилось дитя….
Відтоді, коли вітер розвіяв її волосся……………..
А людям це все здалося………….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305891
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2012
автор: Virynya