Стеляться тумани під старі кургани.
Стеляться далеко,ген у славний Луг.
Тут колись гетьмани,козацькі гетьмани
У шаблі підняли український дух.
Тут в стнпах широких,на звитяжнім полі
Голівоньки клали славні козаки.
Наперекір долі,тут шукали волі,
Щастя Україні козацькі полки.
Ви нам нагадали старенькі кургани
Про звитяжну славу у високу ціль,
За яку упали кращі отамани,
Що й до нині серце крає гостра біль.
Тут біля курганів,знищена держава
Раз-по-раз вставала упродовж століть,
Бо нас надихала козацькая слава
У боях жорстоких нових лихоліть.
Стеляться тумани під старі кургани,
Та вже засвітило сонечко для нас.
Підіймайте шпблі лицарі - гетьмани,
Бо вже до звитяги час вставати,час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305838
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.01.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико