Депутати деяких регіональних Рад
прагнуть надати російській мові
статус державної.
Не смій торкатися моєї мови!
Її століттями народ плекав.
Ні турки, ні поляки, ні монголи
Не знищили, то Бог оберігав.
А з Богом були справжні патріоти.
Зросійщені совєти і царат
Вбивали їх та не закрили рота,
Російськомовний не створили штат.
А ти учора, обранець народу,
За що у залі піднімав мандат?
Щоби російську мову ввести в моду?
Щоб руський крокував в Криму солдат?
То ти і в церкву ходиш, супостате?
А Бога не боїшся розгнівить?
Ти ж найсвятіше прагнеш запродати:
Землі святої мови полишить!
Ні, Україна вже тобі не рідна!
Хіба ж грабують матір чи отця?
Таки грабують! Це по всьому видно,
Ще й розпинають люто, без вінця.
Та вірю, українській мові бути!
Державних патріотів людотрус
Так трусоне, що вишверне з усюди
Всіх, кому люба в Україні Русь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305752
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2012
автор: asaala