Я закохалася не в тебе,
не в очі кольору бунтарства,
не в руки, у яких півцарства
ти помістив би, якби треба.
І що мені тепер за свято
в твого волосся лізти петлі,
неначе тіло на бамбетлі -
думки нещадно таврувати.
Собі наказую тобою:
хай як болітимуть світанки,
хоч від чиєїсь млій осанки,
не надихнеш рядки юрбою.
Я вже огорнена вітрами,
та доки в небо - власним ліпше
твоїм освідчуся я віршам -
любов між ними, а не нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305621
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2012
автор: SinusoЇda