Священний вогонь із небес та й між люди
Палаючим даром, мов ґнотик єства,
Що єнання подихом і поцілунком
Є акт передачі клаптей тепла;
То жар Прометея з високих Олімпів
Та множиться вірно по душах в низи,
По факелах віри і поглядах дяки
Народжує дим, як наслідник грози;
Безцінниим дарунком від серця у інше
Ніким не помічений вчинок злиття
На мить воєдино, навіки у кармі,
Залишений клаптик чужого життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305021
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2012
автор: M.E.(nachtigall)