Мої руки соплі
Моє небо чорне
Мої крики воплі
І лице потворне
У кармані бабки
Тридцять п'ять копійок
Вони ставлять крапку
На банальних мріях
Моє серце стука
Для чого не знаю
По життєвих муках
Доля пролітає
Дєвки розквітають
Але не для мене
Очі запалають
Ніби грім у небі
Я не можу мстити
Сил на це не буде
Я не можу жити
П'ю, поки не знуде
Смійтеся падлюки
Все таке невдале
Обрізаю руки
Щоб ви кайфували
Знову депресуха
Квітень за вікнами
Плач ніхто не слуха
Та його й немає
Серце, плач, не бійся
Твоїх сліз не чути
Серце, подивися
Те, про що забути
Неможливо. Очі
Ви такі холодні
Кажете не хочу
Вчора і сьогодні
Плавляться окурки
Об багряні руки
Скажите придурки
Нафіг ваші муки
Хочеться розбити
Мрії кольорові
Все одно не жити
В щасті і любові
Хочеться забити
На усе на світі
Все одно не жити
Як того хотіти
Тільки не жалійте
Трупа що жевріє
Ви його не грійте
Він не зрозуміє
Це йому приколи
І ненависть люта
Запалає знову
В полум'я закута
Цокає годинник
Пролетять хвилини
Враз настане зимно
І сьогодні згинув
Вчора було добре
А сьогодні горе
Накриває чорна
Кришка тіло гробу
Так і не вдалося
Мрії полетіли
На твоє волосся
І вже там згоріли
Губи полум'яні
Їх цілує сука
Очі мов тумани
Обіймає руки
Загорять вогнями
Запалає серце
І душа з піснями
Та навіщо все це
Цокає годинник
Плавляться браслети
Я не хочу жити
І боюся вмерти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305010
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2012
автор: zap