Ти міг би бути значно щасливішим – навчитись мріяти, робити щось важливе.
Втрачати переконливість в сумліннях, знайти у комусь щось собі властиве.
Знайти тендітну і хазяйновиту. Без емоційну , радісну, вродливу,
Вона б тобі прала і готувала, а не писала віршики про зливу.
Я не практична. Я живу у мріях. Абстракції – єдине, що я маю.
Та й ти невірний. Ми не вмієм вічно. Нам треба втихомирюватись. Знаю.
Шукай ручних, бо ми занадто дикі. Це місто замале для творчих взлетів.
Ми створені для зрад, пісень і кави. А хтось брехав – ми пара для портретів.
Поділимо наш мінімальний всесвіт: чужий диван, п’ять гривень, Кока-Кола,
Татуювання, пірсинг , сигарети. Я ще одягнена, ну а душа вже гола.
Надійно пошукай, ту, що підійде. Ти вартий змін. Ти можеш так не жити.
Якщо ти приглянешся трохи глибше. Якщо її ти зможеш полюбити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304972
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2012
автор: Анна Помаранська