***
І, може, вже убив!
І, може, споловинив…
Немає цінності «надвох»!
Ти душу не допив –
Гірчить, гірчить поли́ном…
Хоч в гіркоті святій тій – Бог…
І щастя не зазнати –
Найбільше покарання…
Конати за законами щодень…
Та беззаконня – лати
Гарячого виймання
Під шал смако́вніших чужих пісень…
І то – гріхи найбільші:
Коритися лжесвіту
Під наглядом потрісканих кресал…
Тулитися до ніші
І у серцях міліти
Оштипками завішених дзеркал…
(15.12.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304430
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2012
автор: Леся Геник