Їх очі горіли як яскраві комети,
В серцях любов лилась рікою,
І кожний дотик під тремтінням гас,
І ніжність була такою п'янкою.
Він був дорослий і поважний,
Чарівний, світлий і відкритий,
А в ній захована душа,
І розум ще такий розмитий.
Вони жили в одному сні,
І подих був один на двох,
І хоч вони не розлучались,
Та були з різних все ж епох.
Вона кохала до безтями,
Й життя своє йому віддала,
За ним пішла би на край світу,
І в небо шлях би прокладала.
Для нього нові почуття,
Він просто взяв наступну ціль,
Погрався трошки і покинув,
Й загнав їй в серці сильний біль.
У місяцях пройшли чекання,
І сльози вимили весь шлях,
Яким колись у двох ходили,
Й так оповив душевний жах.
В парку лежить чарівне тіло,
В руках дзвенить медова з перцем,
Ми за любов чарівну й щиру,
Відповіли розбитим серцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304301
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2012
автор: Чорний Кіт