Чудовий час нарешті буть природнім:
Відкритись, де чужих немає,
Де ржавих якорів не прийде зов
Злетіть алеями каштанів вольних,
Де наш дідусь-Дніпро дрімає
Під джаз місцевих бризів, де любов
Існує для щасливих та бездольних,
Із теплих ніжних плес Творця злітає
Птахами перельотних почуттів немов,
Немов шукаючи шляхів окольних
Омана-фальш чимдуж скоріш зникає,
Лишаючи за Правдою й Добром
Правління як на справжніх кня́зів стольних,
Що їх ще Матінка дитю вчитає,
Що їх почуєш таких рідних знов,
Серед розкиданих книжок настольних,
Що в них героїв вже чужих немає,
І ржавих якорів не прийде зов,
Злетиш алеями каштанів вольних
Над дідусем-Дніпром, хай забуяє
Під джаз місцевих бризів, де любов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303823
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2012
автор: Квіталь Ем`ятих