Біля озера в травах, де роси,
Комусь сльози лишили свої.
Вплітав вітер ромашки у коси
І співали пісні солов'ї.
Ніжно сонечко в очі світило,
Сміх луною летів в береги.
Від кохання душа моя мліла,
Ми у серці його зберегли.
Ще пройдемо життеву стежину,
І не схибим в своєму житті.
Ту любов найдорожчу, єдину,
Пронесем у своїм почутті.
Буде серце від радості битись.
Будуть квіти навколо цвісти.
На обличчі усмішка світитись,
Моя доля - це діти і ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303050
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)