І ти прийшов весь такий,
щось на кшталт особистості.
Говориш, добре обдумавши.
На все, що робиш, маєш вже готовий алгоритм.
Ти дієш чітко по плану,
бажаючи корисності.
Та мені тебе шкода,
цим втрачаєш природній життєвий ритм.
Ти набридаєш з повчаннями:
як треба жити, про сенс життя.
І не смієшся від серця.
На першому місці ж бо репутація
Обережний з бажаннями,
відкинув людські почуття.
То хто ти?
Привид, робот? Чи, може, проста анімація?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303017
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2011
автор: tanya_