Спільний ланцюг
(Скованные одной цепью)
Кругова порука маже, як мазуто.
Відчуваю лікті, хоч шукаю руки.
Відчуваю погляд, хоч шукаю очі,
Де зад себе вище голів мостить
Від червоного сходу до рожевої ночі.
Спільний ланцюг на руках,
Спільна мета у головах.
Спільний ланцюг на руках,
Спільна мета...
Тут суглоби в’ялі та великі простори,
Тут склади зім’яли щоб зробити колони.
На кухні сказав, а надворі затих,
Скинули орлів задля курей бройлерних.
І навіть цілуючись рівняюсь на тих,
В кого спільний ланцюг на руках,
Спільна мета у головах.
Спільний ланцюг на руках,
Спільна мета...
Можна вірити в відсутність віри,
Робити можна і відсутність діла.
Вбогі моляться, моляться на
Те що їхня вбогість гарантована.
Тут можна про себе грати на трубі,
Але крім відбою не зіграєш нічого.
Якщо до тебе в гості приходять одні,
То будуть інші, що прийдуть за тобою
Зі спільним ланцюгом на руках,
Спільною метою у головах.
Спільним ланцюгом на руках,
Спільною метою...
Тут жінки шукають, а знаходять старіння,
Тут добре зробив — це якщо ти втомився.
Падлюк в шкіряних кабінетах немає,
Тут перші як останні виглядають
Й не менше них, мабуть, задовбались
Мати спільний ланцюг на руках,
Спільну мету у головах.
Спільний ланцюг на руках,
Спільну мету в головах.
Спільний ланцюг на руках,
Спільна мета у головах.
Спільний ланцюг на руках,
Спільна мета...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302731
Рубрика: Сатира
дата надходження 27.12.2011
автор: William Mirovich