Випила кави. Може є в цім спасіння?!
Засинають думки,все до крику німе.
Річ на диво проста, і аж до оніміння
Кожна крапка і кома плетуть макраме.
Я люблю все як завше,всі ці точки кипіння.
Ці цунамі,тайфуни,все приходить саме
Лиш зненацька покаже свідомість уміння
Кожна частка моя закричить besame-
Сказала б і більше,хоч і на есперанто
На китайській,французькій,з чужої землі!
Та рятуюся кавою, ніщо вже не варте,
все як завше згорить у щоденній імлі….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301557
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2011
автор: Інна Іріс