Можливо й зустрінемось

Зустрітися  треба?  Для  чого?
Згадати  когось  і  про  щось?
Все  те,  що  дано  було  Богом,
Давно  вже  в  сім’ї  прижилось.
І  вже  ні  сто  грамів,  ні  пиво,
Ні  лящ,  ні  цигарка  в  зубах  –  
Не  стали  б  для  нас  зараз  дивом,  
Як  в  тих  холостяцьких  очах.                                  
Я  хочу  сховатися  в  тиші,
У  мудрість    самітником  йти,  
В  ландшафті  шукаючи  ніші
Своїй  неспокійній  душі.
Засіла  ненависна  скруха,
Лампадкою  в  серці  димить.
А  слідом  невловна,  як  хуга,    
З  косою  стара  вже  спішить.  
Можливо,  й  зустрінемось,  друже,
Якщо  на  це  знайдемо  час…
Скажи  мені,  праведний  Боже,
Яку  мені  свічку  припас?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301489
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.12.2011
автор: Г. Король