Пробач мене за мої сльози,
За несказАнні всі слова!
Що довго так стояла на порозі,
Коли до тебе рвалася душа...
Прости мене за мою слабість,
За смуток у пустих очах!
За несміливу мою радість,
Коли стрічала у солодких снах.
Пробач мені любов без міри!
За ніжність й за солодкі сни,
За не розтоптану святу довіру,
Коли сміялася із самоти...
Прости мене за хмарне небо,
За дощ і вітер, за слова...
За кинуту в фонтан монету,
Коли блистіла у очах сльоза.
Пробач мені за дивне щастя,
І за відвертість, і печаль...
За те, що став мені причастям,
Що ти не мій... не мй, на жаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301315
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: Оле Чка