Скільки разів звучало це ,,пробач".
Серце давно до нього зачерствіло.
Моя брехлива посмішка ховає плач.
А від страждання сильно ниє тіло.
Зовсім не хочу, щоб ти зрозумів.
Що до тепер я є в твоїм полоні.
Що не забула я щасливих днів.
За ними сльози лию ще солоні.
Чашу терпіння допила я до дна.
Навіть краплини в ній не залишила.
Ти не хвилюйся, вперед піду одна.
За нас боротися бажання загубила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301188
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)