Без захисту в'януть
людські душі,
колись вони стануть
попелом на суші.
А зараз їхні тіла сновигають
у темряві ночі,
і світла чекають
невтомні очі.
Багато з чим змиритися прийшлося,
багато душ пропало, не знайшлося.
Та кожна з них шукає
захисту й тепла,
душа чекає,
куди б вона не йшла.
Звичайні люди вбивають
беззахисні душі,
та вони виживають
і блукають по суші.
Багато з них втопилось у морі,
а інші шукають його у горі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301013
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2011
автор: Rocky_Grace