А твої кроки не вгадаєш…

А  твої  кроки  не  вгадаєш...  
Біжу  до  тебе  -  відлітаєш  
До  тебе  мить,  чому  згасаєш  
Лечу  від  тебе  -  знов  чекаєш...  
І  ходять  поруч  світло  й  тьма  
Зустрітись  часу  в  них  нема.  
Тебе  хотіла  вже  й  забути  
Та  погляд  твій  сильніш  отрути  
До  мого  стану  він  прикутий  
Кайдани  ті  не  обминути
Благаю,  вбий  мене,  втруї  
Умру,а  ти    вмовляй  вмовляй  
"Цілунку  дай!  Любові  дай!"  
Тоді  воскресну  я,  коханий  
Не  буду  бігти,  поруч  стану  
Встелюся  килимом  жаданим  
Вогню  віддамся  під  шатром  
Сховають  зорі  нас  від  світу  
Янгол  сховає  під  пером...  

А  твої  кроки  не  вгадаєш...  
Рахуєш  вже,  дощем  змиваєш!?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300867
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2011
автор: Ольга Ратинська