Ой ти, зимо білая,
зимонько-лебідко,
чом же в тебе, зимо-ненько,
та із снігом рідко?
Чом не сиплеш стежечку
від хати й до хати,
чом не кличеш морозенка
шибки малювати?
Ой ти, зимо-зимонько,
ждана дітлахами,
чом же водиш Миколая
мокрими шляхами?
Дала б йому саночки,
коней білогривих,
рум"янила б щічки білі
діточок щасливих.
Ой ти, зимо-сестронько,
чом обходиш боком?
Привітай же білосніжно
з новим світлим роком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300857
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2011
автор: Адель Станіславська