Цього року Святий Миколай не долає заметів.
У кишені завчасу напхав кольорові буклети
із крамниць по рибальству. Бо дощ і болото, і мряка.
Як у шубі і валянках нині?.. А знає ж усякий,
що прийде Миколай, покладе під подушку гостинці.
Неслухняному, може, солодку цукерочку тицьне.
Мамі – дикі парфуми , а татові – спінінг і вудки.
Діду з бабою – капці у клітку, а дядькові – дудки
(той, казала бабуся, проп’є навіть різку останню).
Дімі – кофту під горло, колготки – Оленці і Тані.
Всім кумам без розбору – шкарпетки у смужку з махрою,
Ой, Святий Миколай не рахується тільки зі мною.
Я пишу третій рік про дублянку і шапку у колір,
але він шоколадку приносить працюю відколи…
Та чекаю на свято, і жду Миколая Святого,
хоч дощі зачастили і дико розмили дорогу,
хоч пролізти болотом до хати зуміє не кожен…
Татів одяг рибальський йому я позичити можу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300271
Рубрика:
дата надходження 16.12.2011
автор: Софія Кримовська