Оголені ями калюжами,
Дощів серпанок лине із хмарин,
Ці погляди стали байдужими -
Немає вже вільних нині хвилин.
Ти линеш крізь пробки з оазами,
Колеса нас місять тихо наскрізь,
Постійно між нижчими класами -
Туди ти не йди, туди ти не лізь.
А в світі же стільки прекрасного,
Життя в нас єдине - тільки одне,
Зумійте надовго прикрасити,
Щоб серце лишалось щиро живе.
15.12.2011 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300231
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2011
автор: hronik