Замкнуте прощання (у співавторстві з Lukaro)

-  Ти  підеш  ледве  чутно,щоб  двері  не  скрипнули  навіть,
-  Замикайсь  на  замок,  ось  ключів  запасний  дублікат!
-  Краще  б  серце  замкнула,  а  в  ньому  зажурену  пам’ять
-  Чом  би  й  ні,  але  здогадом  мучить  невпевнений  кат…

-  Та  невже  ти  боїшся?  Невже  ти  колись  ще  повернешся?
-  Я  змовчу,  не  гаситиму  вогник  надії  в  очах.
-  Ні,  молю,  не  мовчи…  Передзвоном  зустрічного  вересня...
-  Але  вересень  той  із  прийдешнім  як  ватра  зачах!

-  І  вогонь  розпалити  так  важко  у  згарищі  попелу...
-  Біля  диму  заснути  примусять  ревниві  вітри.
-  Боже,  як  же  я  зміг  погасити  любов  нашу  зопалу?
-  ...  ось  ключі...  не  забудь,  а  все  інше,  як  зможеш,  зітри.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300044
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2011
автор: SinusoЇda