Холодний подих ковдри,
Навіює безмежний жаль,
Який всю ніч в стосунках,
Шукає правду і мораль.
І самотужки просто віриш,
Що сльзами всю любов обмиєш,
І що від смутку і печалі,
Вночі ти просто не завиєш.
Ні сум, ні біль, ні гіркі сльози,
Ні, навіть, крик залишити цей світ,
Не в змозі відновити биту вазу,
Лиш закопають і напишут вік.
Не клей того, що не вернути,
В житті багато буде ваз,
А ти цінуй своє майбутнє
Воно ж дається тільки раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299961
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2011
автор: Чорний Кіт