Він чекає, що я зізнаюся.
Бачить все - та не хоче вірити.
Від любові його ховаюся
У рядочках своєї лірики.
Він не вдихає багато диму.
Для нього доза - дві жмені болю.
Нема потреби у нікотині,
Бо він хворіє... Хворіє мною.
Він ковтатиме сиві сльози,
А я носом втикнусь у груди..
І вже ні лірики, а ні прози
У почуттях моїх не буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299392
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2011
автор: Svetok