Заколот

Крізь  прозору  небесну  блакить
на  червонім  коні  він  летить.

Ні  пташини  на  небі  нема,
бо  за  вершником  лине  пітьма.

Він  летить,  мов  би  звір  від  погоні,
держить  згорток  в  гарячий  долоні.

-Я  приніс  вам  жахливий  статут,-
він  кричить,  крізь  вогонь  та  громи,
незабаром  появиться  тут
цар  Тьми!

Учинилась  на  небі  ганьба  -
бог  -  безвладний!  Звитяга  Врага!
 
Навалилась  на  світ  тишина,
стала  мертвою  враз  вишина...

Тільки  хтось  унизу  заволав:
-Ах  ти  боже  мій!  Ти  існува-а-в!




                             Мятеж

           

В  голубой-голубой  вышине
он  летит  на  багряном  коне.

А  на  небе  ни  туч  и  ни  птиц  -
все  пред  всадником  падают  ниц.

Он  летит,  как  стрела,  налегке,
держит  свиток  в  горячей  руке.

-Я  принёс  вам  ужасную  весть,-
он  кричит,  низвергая  громЫ,  -
вслед  за  мною  появится  здесь
князь  Тьмы!
     
Совершился  на  небе  мятеж  -
бог  низложен  -  победа  врага!
Из-под  ангельских  белых  одежд
показались  рога!

И  упала  на  мир  тишина,
стала  чёрною  вмиг  вышина.

Только  кто-то  внизу  возопил:
-Значит,  всё  таки  бог  бы-ы-ыл!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299017
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2011
автор: Левко Лозовий