Тиждень страждання, плачу ,нових ілюзій , сподівань ,набридання ,приниження . Істерія? Нав’язливі стани ? Звернутись до психолога! Я й звертаюсь . Віднедавна саме Ти став моїм психологом , священником , оазисом … Уособленням всього…Однак глухо.
Зараз гіпертрофоване почуттями серце не поміщається у грудній клітці . Готова віддати його Тобі . Принести на тарілочці , вислати поштою , надіслати повідомленням . Однак байдуже .
Породжуєш біль . Жити з ним нестерпно . Було б добре , якби можна було вставити у генератор болю (серце?) зовнішній пристрій ,перекинути на нього усі страждання , вийняти і на певний час почуватися добре . Це б зробило біль менш концентрованим …Приймала б його дозами , порціями . Інакше ж від передозування можна померти …
Можна й вилікуватись…
Або усе життя бути ще одним желтковим …
(фантазія)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298978
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2011
автор: placebo