За поволокою туманів…

За  поволокою  туманів,
За  маревом  рожевих  снів
Гойдає  вітер  вишні  п'яні,
Що  облітають  по  весні.

І  плавно  чеше  пряні  трави
У  сяйві  росяних  перлин
Червоним  гребенем  заграви,
Що  багряніє  між  хмарин,

Набитих  пухом  лебединим,
Немов  подушечки  м'які...
А  тут--сніжинки-балерини,
Як  ті  метелики  крихкі,

Тремтять  у  мене  на  долоні
І  розтікаються  за  мить.
А  у  зимовому  полоні
Земля  закута  міцно  спить.

І  сняться  їй  сади  весняні,
Пташині  співи  голосні
За  поволокою  туманів,
За  маревом  рожевих  снів...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298839
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.12.2011
автор: Наталя Данилюк