Колишня правда у житті
нігич не варта,
як у пожовклому листі
давнішня картка.
На ній ті риси, що були
краса і врода,
численні зморшки здобули -
яка гризота!
Як пломеніли очі ті
яскраво сині,
що доживають в самоті,
безбарвні нині.
Які вони колись були
притьма щасливі,
та бач, зненацька здобули
і скроні сиві.
Колишня правда у житті-
суха калина,
як у пожовклому листі
чиясь світлина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298804
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2011
автор: Левко Лозовий